Урок
17. Вплив
природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ–ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі
Мета: охарактеризувати
природу і населення Дворіччя, сформувати уявлення про міста-держави 3 тис. до
н. е.;
; визначити особливості утворення й розвитку Вавилонської держави за правління
Хаммурапі; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, працювати з картою та стрічкою
часу, сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення, формувати
інформаційну, просторову, хронологічну компетентності.
Тип уроку: урок засвоєння нових
знань.
Обладнання:підручник, атлас
«Історія стародавнього світу. 6 клас», міф про Всесвітній потоп, малюнки. .
ХІД УРОКУ
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Повідомлення
про початок вивчення теми «Цивілізації Передньої та Центральної Азії.
Кіммерійсько-скіфський світ», тривалість її розгляду, форми й терміни
проведення практичного заняття та наступного узагальнення і тематичного
оцінювання. Оголошення теми й основних завдань уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.
На прикладах з історії Стародавнього Єгипту поясніть, як природно-географічні
умови впливають на спосіб життя населення.
2.
Коли виникла цивілізація в долині Нілу?
3. Що таке іригація?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО
МАТЕРІАЛУ
План уроку
1. Природа Давнього
Дворіччя та заняття мешканців.
2. Міста - держави
Дворіччя.
3. Вавилон за правління
царя Хаммурапі.
1. Природа Давнього Дворіччя та заняття мешканців.
Розповідь про мандрівку з Єгипту до Дворіччя
супроводжується показом по карті.
В горах Вірмени беруть свій початок дві річки:
Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку.
Країну, яка була в давнину розташована на берегах цих двох річок (по середній і
нижній течії), називають Дворіччям. Греки називали – Месопотамія, що їх мовою
означає Межиріччя.
Месопотамія = Межиріччя = Дворіччя.
Завдяки річковим наносам за багато віків і тисячоліть
південний берег Перської затоки обмілів, сама затока відступила на південь.
Запитання учням:
1. Визначте географічне положення Дворіччя
відносно Єгипту.
2. Через які держави проходив наш шлях?
3. Якими могли бути заняття населення Дворіччя?
4. Геродот назвав Єгипет даром Нілу. Чи можна
стверджувати, що Дворіччя — дар Тигру та Євфрату? Спрогнозуйте, які труднощі
довелося долати населенню.
Розповідь учителя
про особливості землеробства
в Давньому Дворіччі,
Розлиття
Євфрату і Тигру не таке, як розлиття Нілу – коротке, бурхливе і часто
несподіване. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів,
обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо
небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається.
Тоді води річок заливають усю країну. Саме в Дворіччі виник міф про Всесвітній
потоп, який нібито знищив майже все на землі. Тому люди, які жили тут,
перебували у постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то
залишала товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт дуже родючий.
2.Міста - держави Дворіччя.
Освоєння людьми багатств Дворіччя спричинило
виникнення міст. Зазвичай вони розташовувалися на підвищеннях і були захищені
мурами. Кількість населення в деяких із них сягала 40—50 тис. осіб.
Робота з картою
Знайдіть в історичному
атласі і випишіть у зошити назви найбільших
міст-держав Месопотамії.
Найважливішими спорудами міст були зрошувальна
система та головний храм — зикурат.
Храм міг мати кам’яний фундамент, хоча більшість жителів міста мешкали в
маленьких глинобитних хатинках. Важливі питання життя міста спочатку
розв’язувалися на зборах. Але в ситуаціях, коли рішення потрібно було прийняти
швидко (бурхлива повінь, термінові роботи або ремонт зрошувальної системи),
призначалася людина, яка займалася нагальними питаннями повсякденного життя, —
енсі.У часи, коли загрожувала небезпека, шумери обирали царів — лугалів, які
виконували роль військового командира. Інколи влада енсі й лугаля перебувала в
руках однієї людини. Згодом владу почали передавати в спадок, і вона
зосередилася в особі одного правителя — монарха.
Кожне
місто було столицею невеликої держави, до якої входили саме місто та його
околиці. Таке невелике державне утворення історики називають містом-державою.
3. Вавилон за правління царя Хаммурапі.
Вавилон розташований в дуже зручному місці – в
самому центрі Дворіччя, де річки Євфрат і Тигр найближче сходяться. Тут
зосереджувалися також водні і караванні шляхи Передньої Азії. В усьому світі
славився Вавилон як велике багате місто. Він стає значним торговельним центром
і столицею самостійного царства. Найбільшої могутності у II тис. до н.е.
досягає Вавилон за Хаммурапі, який правив з 1792 по 1750 р. до н.е.
Протягом
майже 30 років він безперервно воював. Хаммурапі підкорив міста-держави Урук,
Ларсу, Ашшур та інші й став володарем величезної території. Його царство
об'єднувало території міст-держав як Шумеру, так і Аккаду. Хаммурапі став царем
у молоді роки, але правив мудро та розважливо. Він здійснив важливі зміни у
країні. Спочатку скасував борги бідняків, підпорядкував собі храми, країну
поділив на області, якими керували царські чиновники. Дбаючи про добробут
країни, упорядкував податки, заборонив продаж землі за борги та встановив
контроль над торгівлею.
Але
найбільше цар прославився складанням збірки законів (кодексу), що мала 282
параграфи.
Завдання:
1. Позначте на лінії часу роки правління царя
Хаммурапі.
Робота з підручником.
Коментоване читання
фрагментів законів царя Хаммурапі.
1. Які висновки можна зробити, прочитавши ці
закони?
2. Яке покарання можна було отримати за крадіжку
бика? А раба? Який висновок можна з цього робити?
3. За законами Хаммурапі, людину, яка потрапила
в рабство за борги, потрібно було відпустити через три роки. Чому закон захищає
не рабовласника, а раба в даному випадку?
ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
ЗНАНЬ.
2. Які інші назви має Дворіччя?
3. Яку частину Дворіччя називали Шумером, а яку — Аккадом?
4. Як називається система письма, винайдена жителями Дворіччя?
5. Який правитель першим об’єднав Дворіччя під своєю владою?
6. Коли правив цар Хаммурапі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацювати
матеріал параграфа, скласти твір
«Роль законів Хаммурапі для
історії Стародавнього Сходу».
Житель Шумеру
Цар Аккаду Саргон
Базальтовий
стовп із зображенням царя Хаммурапі
з
висіченими на ньому законами 
Немає коментарів:
Дописати коментар