"В пам'ять усіх захисників Сатанова"

Пам’ятний знак

 

16 серпня 2011 р. в біля мурів середньовічної брами міста відкрито пам'ятний знак "В пам'ять усіх захисників Сатанова". Знак встановлено на честь представників трьох найбільших громад, які жили разом і пліч-о-пліч боронили рідне місто. Відповідно, написи на камені зроблено українською, польською мовами та на івриті. В церемонії відкриття пам'ятного знаку взяли участь жителі селища, представники місцевої влади, польських та єврейських національно-культурних товариств,представники церков, іноземні дипломати. Поминальні молитви за загиблими захисниками Сатанова прочитали християнські священики  та габай (член ради синагоги) Хмельницької синагоги. 

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище у Сатанові за давністю поховань займає друге місце у світі, після чеського. Умовно воно поділяється на дві частини – старе, яке нараховує 500 поховань ХVІ-початку ХІХ ст. та нове, яке нараховує 300 поховань кінця ХІХ-початку ХХ ст.

Традиційно єврейське кладовище розміщували за річкою, що символізує відділення живого від мертвого. В Сатанові, зокрема, від містечка воно відділене струмком. Крім того, кладовище обов’язково мало бути на високій горі, щоб на неї було важко підійматися і люди не прагнули там опинитися раніше відведеного часу. Правда українські та польські сусіди останнє пояснювали інакше – мовляв хитрі євреї спеціально ховають своїх небіжчиків ближче до неба, аби у день Страшного Суду вони якомога швидше могли зайняти чергу в перших рядах.

ЄВРЕЙСЬКА ГРОМАДА

ЄВРЕЙСЬКА ГРОМАДА

Єврейська громада

Перша згадка про сатанівских євреїв в польських документах відноситься до 1565 р., тоді в містечку було 9 єврейських будинків. Євреї селилися на міській території між ринком і замком. На ринковій площі євреї збудували кам'яні і дерев'яні на кам'яному фундаменті будинки. Околиці та передмістя заселяли українці та поляки. Після епідемії чуми 1770 року до Сатанова почали переселятися євреї Варшави, Львова, Рогатина, Бродів, Кременцяи. Серед євреїв Сатанова були орендарі (найзаможніший прошарок), купці, лікарі, аптекарі, а також ремісники: кравці, кушніри, ювеліри, пергаментщики, палітурники.

Єврейську громаду очолював рабин, але головним органом влади общини був кагал, до складу якого входило 21 і більше осіб, яких щорічно переобирали. З ХVІІ ст. повноваження окружного рабина виконував Сатанівський рабин. Центральними єврейськими общинами на Поділлі були меджибізька, сатанівська, язловецька.

СИНАГОГА

СИНАГОГА

Легенда про походження сатанівської синагоги

За народними переказами велика сатанівська синагога взагалі не будувалася. Мовляв вона нерукотворна існувала ще від самого початку світу (існує варіант цієї легенди, де йдеться про те, що синагога божественною силою була перенесена в Сатанів з самого Єрусалиму). На її місці, мовляв, раніше був високий пагорб. Почали там щось копати і натикнулися на щось тверде. Почали розкопувати і відкопали синагогу.

Цікаво, що ця легенда один в один відповідає легенді про найстарішу в Східній Європі синагогу в Празі. Казку про розкопану могилу історики пояснюють давньою технологією будівництва, коли замість риштувань довкола вже зведених стін насипали ґрунт, а після завершення робіт цю землю прибирали.

Одним з перших рабинів Сатанова був Авраам Хаім Шора. Одним із перших цадиків єврейської общини у Сатанові був учень Бешта, відомий маггід зі Сатанова р. І. Гелерентер, автор кабалістичного твору “Велич Ізраїля”. Хасидський цадик Ханок Генех (1800-1884 рр.) теж був рабином Сатанівської общини. Найвпливовішими у Сатанові були гусятинські та зіньківські хасиди.