Блог вчителя історії Польної Алли Йосипівни: Давайте знайомитись

Портфоліо

Польної Алли Йосипівни

вчителя історії, правознавства, християнської етики

ЗОШ І-ІІІ ступенів смт. Сатанів.

Мета створення портфоліо

· Систематизувати власні доробки

· Презентація досвіду роботи вчителя для адміністрації закладу, колег

· Розширення меж самоосвіти, власного кругозору

· Аналіз динаміки професійного зростання

Педагогічне кредо

«Роби, що можеш, з тим, що маєш, для тих кого навчаєш»

Педагогічне есе

Селище, в якому я живу і працюю, особливе. Сатанів – це неповторний куточок України, який по праву називають «Подільською Швейцарією». У Сатанові є архітектурні та релігійні пам’ятки, цілюща вода, свіже повітря, чудові краєвиди. У 1985 р. Сатанів визнано курортом республіканського значення, 2001р. він увійшов до Списку історичних населених місць України. Територія Сатанова – входить до складу одного з семи природних чудес України – найбільшого в Європі національного природного парку «Подільські Товтри».

Працювати вчителем історії у такому селищі не тільки велике задоволення, але й можливість показати , що історія України - це історія таких населених пунктів, як Сатанів, пов’язувати всі періоди історії, які ми вивчаємо з історією селища. Уроки історії використовую як можливість передати учням знання, необхідні їм як для навчання, так і для подальшого життя. Адже історію називають «наукою життя».

Працюю над розвитком пізнавальної та емоційної активності школярів. З цією метою використовую нетрадиційні форми навчання: урок-гру, урок - дискусію, урок – екскурсію. На цих уроках навчаю дітей відділяти істотне від другорядного, обґрунтовувати власну думку. Проте я вважаю, що такі уроки можна проводити в особливих випадках, але не брати за основу.

Щоразу, йдучи на урок, я перед собою ставлю завдання – зацікавити учнів історією, розвивати в них бажання вчити її. Адже, відомою є істина: історія любить повторюватись, треба вміти виносити з неї уроки. І, звичайно, я хочу щоби жоден учень ніколи не сказав: «Урок історії нудний».

Шкільне життя передбачає взаємодію учнів і вчителів. Особисті взаємини вчителя та учнів на уроках і поза ними безпосередньо впливають на весь навчальний процес, визначають його успіх. Виникнення та успішний розвиток міжособистісного спілкування можливе лише тоді, коли між його учасниками існує взаєморозуміння. Те, як учитель та учні сприймають і розуміють один одного, впливає на процес спілкування та відносин, які складаються між ними в процесі взаємної діяльності. Тому я прагну допомагати своїм вихованцям, направляти їх на шлях, підтримувати у хвилини тривоги і розпачу, ділити з ними радість. Як і кожен вчитель шукаю такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них довіру і викликати інтерес до самого простого процесу оволодіння знаннями і виховання у собі найкращих людських рис.

Суспільство розвивається дуже швидко. Кожен новий день несе безліч подій у різних галузях людського життя: те, що вчора вважалося відкритим, сьогодні сприймається як звичайна річ, а завтра набуде нових якостей. За цих умов знання, отримані в школі, не можуть задовольнити людину, оскільки вже під час навчання потребують оновлення. Я прагну не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а зробити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях, бути готовою брати на себе відповідальність, бути активною у суспільному житті.

Візитна картка

1. Дата народження: 1968 р.

2. Освіта: вища

3. Навчальний заклад: Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут.

4. Рік закінчення: 1992

5. Диплом:УВ №875213

6. Спеціальність за дипломом: вчитель історії та суспільствознавства

7. Кваліфікаційна категорія: перша

8. Атестація: квітень 2011 року

9. Стаж роботи: 30 років

Проблема над якою я працюю:

Використання технологій розвивального навчання на уроках історії.

Актуальність проблеми:

1. Навчаю учнів:

А) збирати та аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, і критично використовувати ці матеріали в історичному контексті.

Б) Вибирати поміж різними версіями або тлумаченнями минулого кілька точок зору і давати їм оцінку.

В) Робити незалежні та виважені оцінки і досягати справедливих і збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола можливостей.

2. Історія любить повторюватись, треба вміти виносити з неї уроки.

Завдання, які ставлю перед собою:

1.« Не так вже важливо вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла б вчитися сама і робила б це з задоволенням.»

2. Розбудити в учнів інтерес до здобуття знань і утвердити віру в свої сили і вміння.

3. Враховувати і використовувати закономірності розвитку і пристосовуватись до рівня розвитку і особливостей дитини.

4. Спрямовувати свою діяльність на розвиток усієї сукупності якостей дитини;

5. Розвивати історичне мислення.

«Учитель готується до свого найкращого уроку все життя. Така духовна і філософська основа професії і технології нашого труда: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».

В. Сухомлинський

Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Кожен конкретний вчитель визначає для себе форми роботи, які для нього найсприятливіші, відповідають тій методиці, якій він віддає перевагу. Саме на уроці відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. Урок – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції. Для того, щоб предмет подобався треба використовувати хоч якісь «родзинки», прокладати місток до серця дитини на кожному уроці. Однією із таких родзинок я вважаю інформаційно-комунікативні технології. Крім того, використання інформаційних технологій стимулює інтерес та допитливість учнів.

Серед форм і методів навчання перевагу надаю таким, які формують в учня історичне мислення, самостійні судження. Цьому сприяє використання інтерактивних методів і прийомів навчання. Серед технологій навчання особливе місце в моїй практиці займає проектна діяльність. Дана форма роботи з учнями веде до активізації їх пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення, спонукає їх до самостійної пошукової роботи.

Інтерактивні методи, які застосовую на різних етапах уроку

Мотивація

-проблемне питання,завдання.

Актуалізація опорних знань

-гра «Мікрофон» (з цієї теми я знаю …)

-термінологічний тренінг (терміни, які треба пригадати записані на картках, з якими працюють учні).

-мозковий штурм (дати, відомі учням, що стосуються теми записані на дошці,.. учні мають сказати, що їх об’єднує, або які події відбулися)

Перевірка домашнього завдання

-історичне лото (терміни з поясненнями на листках розрізані таким способом, щоб термін був на одній частині, а пояснення на другій. Клас ділиться на команди. Завдання: скласти частини правильно, яка команда швидше)

-тести різних видів

-дерево рішень, (позитивні і негативні наслідки подій)

-дерево пізнання (відповіді на запитання, складені учнями на попередньому уроці)

-кросворди

Вивчення нового матеріалу

-робота в групах

-евристична бесіда

-дискусія

Закріплення набутих знань

-гра «Чиста дошка»(після пояснення, учні відповідають на запитання записані на дошці, правильна відповідь-запитання витирається, робота вважається успішною, якщо дошка чиста – «tabula rasa»)

-«займи позицію»(є кілька поглядів на подію, оцінок діяльності, учні займають відповідне місце біля дошки-це одночасно фізкультхвилинка)

- сенкан (до вивченого матеріалу учні добирають слова-асоціації: 1рядок – іменник, 2- два прикметники, 3 – три дієслова, 4- фраза-висновок з чотирьох слів, 5 - іменник – синонім до теми, або слово-асоціація )

-вірю-не вірю (вчитель зачитує речення, які стосуються теми, вірні і не вірні, учні ставлять знаки: + вірю, - не вірю)

-дерево пізнання (до певної частини навчального матеріалу діти складають 1-3 запитання, вчитель найкращі прикріплює до дерева пізнання. Наступного уроку діти дають відповіді на них.)

- метод «Прес» ( я вважаю; тому що; наприклад; отже)

Використання сучасних освітніх технологій в навчальному та виховному процесах

Назва технологій, які використовую	Клас, де використовуються вказані технології
Проектна технологія	5-11
Інформаційно-комунікаційні	9-11
Тестові	5-11
Розвивальне навчання	5-11

Науково-методична робота
Самоосвітня робота вчителя

Навчальний рік

2012-2013

2013-2014

2014-2015

2015-2016

Тема

Технологія розвивального навчання

Використання проектних технологій

Використання краєзнавчого матеріалу

Активізація роботи учнів на уроках історії

Мої плани на майбутнє:

1. Вдосконалити запровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках.

2. Дослідити участь жителів Сатанова у воєнних конфліктах (в Афганістані, Єгипті, на Сході України).

3. Покращити підготовку учнів до олімпіад.

Опис досвіду

Приймаючи людину такою, якою вона є, ми робимо її гіршою; приймаючи такою, якою вона повинна бути, ми примушуємо її бути такою, якою вона може стати.

В. Ґете

Головним завданням історичної освіти є «формування соціально-зрілої, працелюбної, творчої особистості громадянина України». Сприяти розвитку історичної свідомості, осмисленню ролі людини в історії, відповідальності за свої дії – є одним з головних завдань вчителя історії на уроках.

Проблема над якою я працюю «Використання технологій розвивального навчання на уроках історії». Мета розвивального навчання в тому, щоб розвивати у кожної дитини системне та творче мислення, історичну свідомість, повагу та інтерес до світової та вітчизняної історії, творчі здібності. «Навчання,— як зазначав Л. С. Виготський,— повинне йти попереду розвитку, просуваючи його далі та викликаючи в ньому новоутворення».

У процесі навчання я прагну не втокмачувати в голови дітям готові істини, узагальнення, висновки, які не дають можливості наблизитись до джерела думки, зв’язують їм крила мрії, творчості, а розвивати творче мислення. На уроках я навчаю учнів: а) збирати та аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, і критично використовувати ці матеріали в історичному контексті; б)вибирати поміж різними версіями або тлумаченнями минулого кілька точок зору і давати їм оцінку; в) робити незалежні та виважені оцінки і досягати справедливих і збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола можливостей.

Я прагну організувати діяльність так, щоб урок історії був не просто сухим методичним викладом дат і подій, а спільною творчою працею вчителя і учнів. Я вчу дітей на уроках історії науково-правильно і переконливо доносити свою думку до інших, використовуючи для цього розмаїття елементів мови, емоційного викладу; на основі аналізу, зіставлення, порівняння проникати в суть явища чи події, розуміти їх; вміти робити висновки, на основі власних знань.

Знання які засвоює учень під час уроків використовуються як засіб його інтелектуального розвитку, формування його творчого потенціалу. Якщо брати історію просто як далекі в часі від нас події, - то тоді вона стає мертвою, нерухомою. Лише тоді її вивчення учнями набуває соціального, педагогічного значення, коли її розглядають як образ соціального життя людини та розвиток людства.

Мета навчання полягає у максимальному розвитку особистості школяра. У зв`язку з цим головним завдання вивчення історії є не заучування матеріалу, а передусім а) розвиток творчих здібностей дитини, її прагнення до самореалізації; б) створення сприятливого середовища, яке спонукає учня до активної пізнавальної діяльності. Зміст навчання історії в організації творчої, дослідницької діяльності. Знання добуваються дослідним шляхом, а не вивченням правил і законів. Отже, інноваційною стороною системи є прагнення організувати навчання як творчий процес співробітництва вчителя і учнів.

Розвивальне навчання – це таке навчання, яке формує творче мислення з притаманними йому оригінальністю думки, можливості отримання відповіді, що значно відрізняється від звичних, швидкістю і плавністю виникнення незвичайних асоціативних зв’язків; сприйнятливістю до проблеми; здатністю знайти незвичні функції до об’єкта, або його частини.

У розвитку творчого мислення школярів велику роль відіграє метод проектів. Цей метод надає максимально можливого ступеня свободи учням у питаннях змісту, фори роботи і складності завдань. Вдалими вийшли проекти: «Герої Стародавньої Греції», «Грецькі боги » (6клас), «Визначні битви Національно визвольної війни українського народу поти польського панування», «Богдан Хмельницький та його сподвижники», «Художники та картини періоду Відродження»(8 клас), презентації «Провідні держави світу в 20-30 – х рр.. ХХ ст.» (10 клас).

Пріоритетним у розвитку учнів в процесі навчання історії вважається історичне мислення. Історичне мислення являє собою сплав загальних норм правильного мислення, діалектично усвідомленого предметного змісту історії, установок на застосування знань з історії, її закономірностей, як методології пізнання і способів дій, специфічних для пізнання історично-соціальних явищ. Але розвивати потрібно не тільки мислення, а всі пізнавальні здібності: сприйняття, пам'ять, увагу, уявлення. Для кращого розвитку уяви учнів я пропоную писати твори-мініатюри на теми: «За часів якого князя я хотів (ла) би жити і чому?» (5 кл.), «Я – учасник Олімпійських ігор.», «Я – учасник Марафонської битви», «Я – учасник повстання Спартака» (6кл.), «Я у середньовічному місті», «Я учасник оборони Києва» (7 кл.), «Що було б, якби Колумб Америку відкрив на 200 років пізніше» (8 кл.), «Заки море перелечу» (9 кл.).

При вивчені теми «Російська революція і громадянська війна» (10 кл), питання громадянської війни можна розглянути у вигляді усної боротьби «білих» і «червоних». На дошці написати два епіграфи, на які повинні спиратися дискутуючи.

1. «Громадянська війна – це історичне чудо. Ми вистояли проти всіх». (В.І. Ленін.)

2. «Громадянська війна – народна трагедія. Коли випадково проходитиму біля бездонної моголи російської буржуазії, зніміть капелюха над нею. Бо там разом з кривавими трупами поховані неоцінені культурні цінності країни, її інтелектуальні сили, іі надія». (А.І. Денікін.)

Роботу учнів оцінюю враховуючи фактичний матеріал, його знання учнями, та оригінальність викладу.

Сучасне життя потребує вміння вільно застосовувати знання і досвід, способи діяльності в новій ситуації. Досягти цього рівня допомагає проблемне навчання.

Проблемний виклад знань – важливий засіб розвитку самостійної і пізнавальної діяльності учнів. Головна функція проблемного викладу навчального матеріалу – розвиток творчих можливостей особистості.

Суть цього методу полягає в тому, що вчитель не тільки повідомляє кінцеві результати знань, а й показує шляхи їх відкриття. Інакше кажучи, учитель демонструє перед учнями шлях наукового мислення, змушує їх стежити за діалектичним рухом думки до істини, робить учнів наче співучасниками наукового пошуку.

Проблемний виклад знань з історії дає можливість досягти більш глибокого розуміння учнями програмного матеріалу і свідомого його засвоєння.

Суть проблемного навчання полягає у створенні перед учнями проблемних ситуацій, усвідомлені, сприйняті та розв’язанні цих ситуацій у процесі спільної діяльності учнів і вчителя, при максимальній самостійності учнів і під загальним керівництвом вчителя.

Дуже важливим є створення проблемної ситуації на початку уроку і розв’язання її під час уроку. У 7 класі вивчаючи на історії України тему «Похід монголів на Русь», можна поставити кілька проблемних питань:

1. Чому руські князі не змогли відбити навалу монголо-татар у 1223 р?

2. Яке значення мало для Русі монголо-татарське панування?

3. Які зміни сталися в Київській Русі з часу навали Батия до середини ХІV ст.?

Після пояснення матеріалу пропоную учням роботу з документами. Учні, опрацювавши документи ставлять питання один одному. Заключним питанням уроку є відповіді на проблемні питання.

Для успішної роботи вдома пропоную учням підготувати відповіді на запитання:

1. Без яких якостей руські воїни не могли б перемогти воїна?

2. Яке значення мала боротьба українців проти монголо-татар?

Залежно від рівня розвитку мислення в учнів класу можливі три варіанти організації самостійної діяльності учнів на проблемному уроці: самостійна робота учнів з виконання проблемного завдання; робота учнів з використанням пам’ятки, яка містить запитання для аналізу історичного явища; послідовне виконання учнями серій проблемних завдань, які в результаті забезпечують розв’язання загальної проблеми уроку.

Для того щоб активізувати пізнавальну діяльність учнів, підвищити їх самостійність поглибити знання, викликати зацікавленість і до теми, і до предмету взагалі, я проводжу нетрадиційні уроки. Прикладом таких уроків можуть бути уроки-суди: «Гетьман Іван Мазепа – зрадник чи національний герой» (8 кл.), «Наполеон Бонапарт – в долі народів Європи» (9 кл.).

Я заздалегідь розподіляю ролі між учнями класу: судді, прокурор, адвокати, учні експерти, свідки, підсудні. Учні збирають матеріали відповідно до ролі. В процесі уроку решта учнів класу розв’язують проблемні завдання.

Я прагну, щоб учні усвідомлювали роль особи в історії. Навчились давати оцінку історичному діячеві. Я хочу, щоб учні бачили і позитивні і негативні сторони особи, щоб самі могли дати свою оцінку діячеві. Вирішенню цієї проблеми сприяють питання:

7 клас – Князь Роман Мстиславович: авантюрист чи мудрий державець, нерозсудливий вояка чи видатний полководець.

8 клас – Хто з гетьманів другої половини ХVІІ ст.. викликає у вас найбільші симпатії? Чому?

10 клас – Період визвольних змагань українського народу (1917-1920 рр). кого б ви підтримали: М. Грушевського, С.Петлюру, П.Скоропадського, А.Денікіна, В.Леніна? чому?

11 клас – Бандерівці: національні герої чи кримінальні злочинці?

Розкриття можливостей дітей найбільш здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Ігри які я використовую на уроках бувають різних видів: чайнворди, кросворди, вікторини, цікаві запитання, загадки, уявні мандрівки. Їх можна використовувати як на підсумкових уроках, так і для закріплення набутих знань під час уроку. Учні самі складають кросворди.

Щоб систематизувати підготовку учнів до уроку, виявити прогалини в знаннях, розвивати конкретні вміння та навички, я використовую стандартизовані завдання(тести).

Як зробити, щоб учень став активним учасником уроку на всіх його етапах, щоб інформація, яку він отримує, не була короткостроковою, а перетворилась на міцні знання, якими б він хотів поділитись з однокласниками, перевірити їх, доповнити та розширити? Щоб вирішити цю проблему я прагну зацікавити учнів предметом, дати йому можливість розкрити себе, не боятись висловлювати свої думки, якщо навіть вони є хибними. Адже, завдання вчителя – створити на уроці атмосферу пошуку і допомогти реалізуватися якомога більшій частині учнівського колективу

Суспільство розвивається дуже швидко. Кожен новий день несе безліч подій у різних галузях людського життя: те, що вчора вважалося відкриттям, сьогодні сприймається як звичайна річ, а завтра набуде нових якостей. За цих умов знання, отримані в школі, не можуть задовольнити людину, оскільки вже під час навчання потребують оновлення. Сучасна школа повинна не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а зробити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях, готовою брати на себе відповідальність, активною у суспільному житті, такою, що розуміє не схожість людей і поважає чужу історію, культуру.