Єврейське кладовище

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище у Сатанові за давністю поховань займає друге місце у світі, після чеського. Умовно воно поділяється на дві частини – старе, яке нараховує 500 поховань ХVІ-початку ХІХ ст. та нове, яке нараховує 300 поховань кінця ХІХ-початку ХХ ст.

Традиційно єврейське кладовище розміщували за річкою, що символізує відділення живого від мертвого. В Сатанові, зокрема, від містечка воно відділене струмком. Крім того, кладовище обов’язково мало бути на високій горі, щоб на неї було важко підійматися і люди не прагнули там опинитися раніше відведеного часу. Правда українські та польські сусіди останнє пояснювали інакше – мовляв хитрі євреї спеціально ховають своїх небіжчиків ближче до неба, аби у день Страшного Суду вони якомога швидше могли зайняти чергу в перших рядах.

Могильні плити (мацеви) “когенів” (священнослужителів), відрізняються від інших тим, що прикрашені спеціальним символом – з’єднаними у жесті благословіння руками. На надгробках левітів, чиїм обов’язком було допомагати когенам під час ритуального обивання рук, зображують руки під струменем води, або (і) необхідні для миття предмети – глечик для води, чашу чи миску, рушник А от шестикутна зірка (Щит Давида), яка на сьогодні є найвідомішим символом єврейства, на цвинтарях маже не зустрічається, а у Сатанові – є. Як суто єврейський символ вона починає використовуватися лише з другої половини ХІХ ст., коли її, у якості емблеми, почали застосовувати організації сіоністів. До того головним символом єврейства та юдаїзму була менора.

Найстаріший із п'яти виявлених надгробків XVI століття — часу утворення єврейської громади Сатанова — датовано 1576 роком. Найраніші пам'ятники — це прямокутні стели без декору. На стелі 1638 року зображено жест благословення піднятими руками з особливим чином складеними пальцями (так зване «благословення коганів»). Це одне з найранніших таких зображень у Східній Європі. Під цим каменем поховано юнака з роду первосвящеників.

Нова частина кладовища — це одноманітні ряди невисоких надгробків із напівкруглими завершеннями. Плоскі рельєфи, зроблені за трафаретом, зберігають сліди фарбування. На чоловічих надгробках зображено, як правило, лева, що лежить, а на жіночих — птаха та менору з п'ятьма ріжками. Трапляються оригінальні мотиви в оформленні пам'ятників. Так, на пам'ятнику, встановленому на могилі людини на прізвище Елефант, висічено слона. Це рідкісний для пізньої епохи приклад дотримання старовинної традиції супроводжувати ім'я покійного зображенням відповідної йому тварини. Ведмеді з виноградом, як символ Божого суду, ведмідь зображувався на надгробках людей, котрі мали прізвища Дов чи Бер (ведмідь). На нову ділянку кладовища перенесли тіла євреїв Сатанова, що загинули в роки Другої світової війни. За межами кладовища розташувалася братська могила членів громади, які померли під час епідемій.