Проскурівсько – Чернівецька операція та звільнення Сатанова

        

 На фронті шириною 700 км Перший Український фронт у складі п’яти загальновійськових і трьох танкових армій готувався до завершальних боїв по визволенню Правобережної України. Загальний задум  Проскурівсько – Чернівецької операції був у тому, щоб розгромити угрупування німців у районні Кам’янця-Подільського, Старокостянтинова, Тернополя, Проскурова. Після цього війська повинні були наступати на Чортків з метою відрізати Південній групі військ ворога відхід на захід по лівому березі річки Дністер.

         В наказі, який одержав командуючий 4-ої танкової армії Д.Лелюшенко 13 березня в 22.45 від командуючого фронтом, говорилось: «4-ій танковій армії вихідну позицію для наступу 18.03.44р. зайняти в районі населених пунктів – Скалат, Гримайлів, Іванівка, Кам’янць-Подільський. До кінця 1-го дня оволодіти Гусятином, Кутківцями, Сатановом. До кінця 4-го дня оволодіти Кам’янцем-Подільським, вийти в район Хотина, Китайгорода і утримувати їх до підходу головних сил 38-ї армії».

         Виконуючи основне завдання військової Ради фронту, 25 березня 1944р., щоб оволодіти  Кам’янцем-Подільським , частини 4-ї танкової армії форсованим маршем своїм лівим крилом через Сатанів, Кутківці, Чемірівці, Жердя вийшли у район міста.

         В цей час у районі Сатанова з боку Проскурова, Чорного Острова через Олександрівку, Турчинці, Зверхівці підходили підрозділи Самаро-Ульянівської Червонопрапорної Залізної дивізії 11-го стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії.

         Згідно оперативного зведення радянського інформбюро, 23 березня 1944р були звільнені від фашистів села Соломна, Олександрівка, Варівці, Немиринці, Борщівка, Підлісний Олексенець, Пільний Олексенець, всього 200 населених пунктів нашої області.

         В Сатанові в цей час знаходилась велика кількість німецьких військ. Вся територія парку та цукрового заводу була забита німецькими танками, бронетранспортерами, автомашинами. Над схилами Циганської гори окопались німецькі артилеристи. Фашистські війська опинились в оточені. Відступ на захід був відрізаний нашими танкістами вздовж доріг Сатанів – Тернопіль та Сатанів – Війтівці – Тернопіль,зі сходу наші війська вже були за 2 км від Сатанова.

         Частина німецьких танків повернулась на територію юринецького колгоспу і продовжувала наступати в бік  юринецьких садиб. Наші частини вимушені були з боєм відступати до сіл Олександрівка, Зверхівці, Турчинці. Та в цей час до Сатанова вже підходили основні радянські частини, заговорила важка артилерія. Фашистські танки, відчувши гаряче, повернули назад.  Одночасно важкі бої відбувались вздовж автомобільної дороги Сатанів – Закупне в районні МТС та Гусикової гори, де рухались основні сили ворога.

         Батарея, якою командував лейтенант Данилочкін, одержала наказ: «Не пропустити жодної ворожої машини до шосе Сатанів - Гусятин». Гарматна обслуга сержанта П. О. Макарова зайняла бойову позицію неподалік від шосе на схилах Гусикової гори.

         25 березня 1944р. в оперативному зведенні радянського інформбюро повідомлялося, що військами Першого Українського фронту після впертих боїв було звільнено місто і великий залізничний вузол Проскурів, з боями зайнято 150 інших населених пунктів, в тому числі районні центри Кам’янць –Подільської області  - міста Сатанів, Городок, Вовковинці, Чемірівці, Оринін та інші. Сатанів звільнили підрозділи 24 Самаро – Ульянівської, Залізної, тричі Червонопрапорної, орденів Суворова та Богдана Хмельницького імені В. В. Куйбишева дивізії, 11-го стрілецького корпусу, 1-ї гвардійської армії, 1-го Українського фронту.