Скіфи на території Сатанова

 Скіфські кургани Сатанівської групи

Скіфська держава існувала на теренах сучасної України з VІІІ по ІІІ ст. до н.е. за такий тривалий час існування вона залишила вагомий слід в історії України та багато пам’яток.

Територія Позбруччя поблизу смт. Сатанів надзвичайно багата на пам’ятки археології. Природа подбала про те, щоб наділити цей край всім необхідним для задоволення людських потреб. Рельєф місцевості створював комфортні умови на випадок негоди, потужні чорноземи і оптимальна кількість опадів гарантували стабільні врожаї. Тому не дивно, що землі вздовж середньої течії Збруча містять старожитності різних часів. Особливо часто зустрічаються селища скіфського часу. Чимало тут  курганів, які датуються VІІ ст. до н.е. Курган – це намолене багатьма поколіннями, особливе місце, це найдавніша, збережена у вічності могила наших предків. А ці місця, знаємо, потрібно шанувати. Як шануємо і доглядаємо місця вічного спочинку своїх дідів, батьків.

"В пам'ять усіх захисників Сатанова"

Пам’ятний знак

 

16 серпня 2011 р. в біля мурів середньовічної брами міста відкрито пам'ятний знак "В пам'ять усіх захисників Сатанова". Знак встановлено на честь представників трьох найбільших громад, які жили разом і пліч-о-пліч боронили рідне місто. Відповідно, написи на камені зроблено українською, польською мовами та на івриті. В церемонії відкриття пам'ятного знаку взяли участь жителі селища, представники місцевої влади, польських та єврейських національно-культурних товариств,представники церков, іноземні дипломати. Поминальні молитви за загиблими захисниками Сатанова прочитали християнські священики  та габай (член ради синагоги) Хмельницької синагоги. 

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище у Сатанові за давністю поховань займає друге місце у світі, після чеського. Умовно воно поділяється на дві частини – старе, яке нараховує 500 поховань ХVІ-початку ХІХ ст. та нове, яке нараховує 300 поховань кінця ХІХ-початку ХХ ст.

Традиційно єврейське кладовище розміщували за річкою, що символізує відділення живого від мертвого. В Сатанові, зокрема, від містечка воно відділене струмком. Крім того, кладовище обов’язково мало бути на високій горі, щоб на неї було важко підійматися і люди не прагнули там опинитися раніше відведеного часу. Правда українські та польські сусіди останнє пояснювали інакше – мовляв хитрі євреї спеціально ховають своїх небіжчиків ближче до неба, аби у день Страшного Суду вони якомога швидше могли зайняти чергу в перших рядах.

ЄВРЕЙСЬКА ГРОМАДА

ЄВРЕЙСЬКА ГРОМАДА

Єврейська громада

Перша згадка про сатанівских євреїв в польських документах відноситься до 1565 р., тоді в містечку було 9 єврейських будинків. Євреї селилися на міській території між ринком і замком. На ринковій площі євреї збудували кам'яні і дерев'яні на кам'яному фундаменті будинки. Околиці та передмістя заселяли українці та поляки. Після епідемії чуми 1770 року до Сатанова почали переселятися євреї Варшави, Львова, Рогатина, Бродів, Кременцяи. Серед євреїв Сатанова були орендарі (найзаможніший прошарок), купці, лікарі, аптекарі, а також ремісники: кравці, кушніри, ювеліри, пергаментщики, палітурники.

Єврейську громаду очолював рабин, але головним органом влади общини був кагал, до складу якого входило 21 і більше осіб, яких щорічно переобирали. З ХVІІ ст. повноваження окружного рабина виконував Сатанівський рабин. Центральними єврейськими общинами на Поділлі були меджибізька, сатанівська, язловецька.

СИНАГОГА

СИНАГОГА

Легенда про походження сатанівської синагоги

За народними переказами велика сатанівська синагога взагалі не будувалася. Мовляв вона нерукотворна існувала ще від самого початку світу (існує варіант цієї легенди, де йдеться про те, що синагога божественною силою була перенесена в Сатанів з самого Єрусалиму). На її місці, мовляв, раніше був високий пагорб. Почали там щось копати і натикнулися на щось тверде. Почали розкопувати і відкопали синагогу.

Цікаво, що ця легенда один в один відповідає легенді про найстарішу в Східній Європі синагогу в Празі. Казку про розкопану могилу історики пояснюють давньою технологією будівництва, коли замість риштувань довкола вже зведених стін насипали ґрунт, а після завершення робіт цю землю прибирали.

Одним з перших рабинів Сатанова був Авраам Хаім Шора. Одним із перших цадиків єврейської общини у Сатанові був учень Бешта, відомий маггід зі Сатанова р. І. Гелерентер, автор кабалістичного твору “Велич Ізраїля”. Хасидський цадик Ханок Генех (1800-1884 рр.) теж був рабином Сатанівської общини. Найвпливовішими у Сатанові були гусятинські та зіньківські хасиди.

Подвиг Павла Олексійовича Макарова

    

Павло Олексійович Макаров народився в 1921 році в с. Рязань Череповецького р-н., Вологодської обл. (тепер Російська федерація). На фронт пішов в 1942 році, сержант, парторг батареї. Про його бойовий шлях розповідала солдатська газета «В атаку», у статті «Друга спеціальність Павла Макарова». Павло на початку війни був розвідником. «Найсміливіший із сміливих бійців, сила волі, знання справи, спритність, ініціативність – ось які якості притаманні цьому воїну». Разом з іншими розвідниками піймав близько десяти «язиків», роздобув багато розвідданих. При виконанні одного із завдань був поранений, потрапив в госпіталь, а після лікування в іншу частину. У цій частині потрібні були бійці в розрахунки протитанкових гармат. Так Павло став артилеристом. Призначили його навідником в розрахунок сержанта Євдокимова. В дні, коли бойові дії не велись старанно вивчав артилерійську справу, на залікових стрільбах влучно попадав в ціль. Служив Макаров в Самаро – Ульянівській Залізній дивізії навідником гармати-сорокап’ятки. Він підбивав танки, бронетранспортери фашистів в боях на Волзі. Коли дивізія воювала на Дніпрі – керував розрахунком гармати, отримав медаль «За відвагу».

         В батареї сержант користувався авторитетом, був для всіх прикладом хоробрості і відваги, добрим другом та уважним співрозмовником.

Проскурівсько – Чернівецька операція та звільнення Сатанова

        

 На фронті шириною 700 км Перший Український фронт у складі п’яти загальновійськових і трьох танкових армій готувався до завершальних боїв по визволенню Правобережної України. Загальний задум  Проскурівсько – Чернівецької операції був у тому, щоб розгромити угрупування німців у районні Кам’янця-Подільського, Старокостянтинова, Тернополя, Проскурова. Після цього війська повинні були наступати на Чортків з метою відрізати Південній групі військ ворога відхід на захід по лівому березі річки Дністер.

         В наказі, який одержав командуючий 4-ої танкової армії Д.Лелюшенко 13 березня в 22.45 від командуючого фронтом, говорилось: «4-ій танковій армії вихідну позицію для наступу 18.03.44р. зайняти в районі населених пунктів – Скалат, Гримайлів, Іванівка, Кам’янць-Подільський. До кінця 1-го дня оволодіти Гусятином, Кутківцями, Сатановом. До кінця 4-го дня оволодіти Кам’янцем-Подільським, вийти в район Хотина, Китайгорода і утримувати їх до підходу головних сил 38-ї армії».

Сатанів у період війни

6 липня 1941 р. фашистські війська захопили Сатанів. Силою зброї примушували жителів коритись «новому порядку». Грабунки і насильства тривали два з половиною роки. Багато горя, мук і страждань зазнали жителі селища від фашистів.

         За часи окупації з Сатанівського району до Німеччини примусово було відправлено 1958 юнаків і дівчат. Вороги грабували та руйнували Сатанів та навколишні села. Сатанів був перетворений у руїни, близько 90 % усіх житлових будинків та господарських споруд було зруйновано, а збитки заподіяні господарству селища становили 7,1 мільйона карбованців.

         На території Сатанова та його околиць було розстріляно і замучено понад 600 осіб. З 1941 року почалось винищення євреїв. Наприкінці 1941 року на південній стороні базарної площі було розстріляно 407 євреїв. Та найстрашніша трагедія сталася в ніч з 14 на 15 травня 1942 р. Озвіріла  банда есесівців в супроводі розлютованих вівчарок зігнала на базарну площу понад 500 жителів Сатанова. Частину людей вантажними машинами відправили на розстріл, а 280 осіб загнали у великий кам’яний льох і замурували живими. Це були переважно старики, жінки та діти. Шпари заштукатурили цементним розчином, щоб не проникало повітря, біля входу поставили вартових. Впродовж десяти днів з – під землі доносився стогін. Вже після визволення Сатанова було відкрито підвал. Найбільше трупів було біля виходу, люди сподівались вийти. Їх було поховано на єврейському кладовищі, яке знаходиться за межами містечка. Були люди, які через хворобу не змогли дійти до базарної площі, їх вбивали біля власних будинків. Так було вбито зубного лікаря Зігермана та його дружину. Вони жили на території, де тепер розміщена бібліотека. На подвір’ї їх і було поховано сатанівчанами. . Відомо про ще одне масове знищення євреїв вкінці 1942 року. Розстріляно було 180 осіб, людей заганяли у підвал неподалік від синагоги і розстрілювали. Звук від пострілів розлягався по всьому Сатанову. Розстріли продовжувались і в 1943 році.

Календар "Культові споруди"

Екскурсія

Екскурсія пам’ятними місцями смт. Сатанів

Щороку тисячі людей з усієї України проїжджають через Сатанів, щоб потрапити на його курорти. Сатанів – унікальне місце, де поєднуються будівлі різних епох; історія селища багата на події.

У Сатанові є архітектурні та релігійні пам’ятки, цілюща вода, свіже повітря, чудові краєвиди. У 1985 р. селище визнано курортом республіканського значення, 2001р. він увійшов до Списку історичних населених місць України. Є складовою одного з семи природних чудес України – найбільшого в Європі національного природного парку «Подільські Товтри».

План Сатанова

План центру Сатанова з культовими спорудами за планом Ю.Сіцінського ХІХ ст.

Умовні позначення:

1.     Костел Пресвятої Трійці

2.     Свято-Успенська Церква

3.     Церква Воскресіння Христового

4.     Миколаївська церква

5.     Благовіщенська церква

6.     Іоанно-Богословська церква

7.     Георгіївська церква

8.     Синагога